Сопачівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Тиждень дитячого читання

lanasveta — Tue, 22 Apr 2014 06:37:23 GMT

Інформація

про проведення тижня дитячого читання в Сопачівській ПШБ

із 17-21.03.2014р.

Тиждень дитячого читання був проведений під гаслом:

«… Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь»

Т.Г. Шевченко

В рамках тижня було проведено ряд змістовних заходів:

Бесіда про тиждень книги.
Літературна вікторина « Ім’я Шевченко стукає в серцях»
Конкурс малюнків «Шевченкові твори очима дітей»
Усний журнал «Т. Шевченко – світова наша слава»
Літературні читання «Поезії Т. Шевченка торкнулися моєї душі»
Віртуальна вікторина «Пам’ятники Т.Шевченку у світі»
Виховна година «Ми тебе не забудемо, Тарасе»
Бібліографічний огляд л-ри «Без Шевченка нема України»
Екскурсія до бібліотеки «Іду з дитинства до Тараса»
Урок – гра «Де починається життя книжки»?

Мета даних заходів: показати світову велич Кобзаря, його значимість для всіх людей на планеті, розкрити неосяжаність його таланту, виховати почуття національної гідності, гордості за великого патріота України, прививати любов та шану до слова українського Пророка.

Зав. пшб Сніберко С.Я.

До 200-річчя від Дня народження Т.Г. Шевченка

lanasveta — Tue, 11 Mar 2014 05:12:53 GMT

До 200-річчя від Дня народження Т.Г. Шевченка

Інсценізація поеми «Великий льох»

Учасники : учні 9-А класу

Вчитель: Мельник О.М.

День Студента (Тетянин день)

lanasveta — Fri, 24 Jan 2014 23:09:52 GMT

Студент — це спосіб життя

«Студент — це ще нічого, з якого може вийти все»

— Ш. Петефi

Народний фольклор говорить: «Тільки студент може йти на лекцію, а опинитися в парку». Нормальний студент, зрозуміло, ніколи не упустить приводу попиячити, навіть незважаючи на висячі домокловим мечем іспити та заліки. Але є два дні на рік, коли він може віддаватися веселощам з абсолютно чистою совістю: це 17 листопада — Міжнародний день студента, і 25 січня — День російського, українського та білоруського студента, більш відомий широкій громадськості як Тетянин день.

Свято це родом із Санкт-Петербурга, але довгий час воно святкувалося лише в Москві. Саме в Тетянин день, 12 (25 по Григоріанскому календарю) січня 1755 року, імператриця задовольнила прохання графа Івана Шувалова про відкриття в Москві університету, про що і підписала відповідний указ. А великомучениця Тетяна стала небесної патронесою студентів.

«Студент — це не посудина, яку треба заповнити знаннями, а факел, який потрібно запалити»

— Л. Арцимовіч

Заступниця студентів

«Все в цьому світі змінюється, студенти змінюються найменше»

— латинський афоризм

Навмисно так вийшло чи ні — сказати складно. Але вийшло символічно: великомучениця Тетяна завжди вважалася заступницею студентів. Походила вона із знатної римської сім'ї, батько дівчини був християнином і виховав її відповідно.

Було це в III столітті нашої ери — в часи переслідувань християн. Тетяну схопили і катували — а вона лише молилася за своїх катів. Тортури не приносили дівчині ніякої шкоди. Навіть голодний лев, випущений з клітки, ліг біля її ніг і замугикав як кошеня. Побачивши таке, мучителі зрозуміли багато ... І самі стали християнами.

Ситуація вийшла патова: влада просто не знала, що робити. Чутки в Римі розповзалися швидко, і заборонена релігія завдяки Тетяні набувала все більше прихильників. Врешті-решт, було вирішено стратити християнку мечем. Цього разу дівчина таки померла, але факел віри, запалений нею, горить і до цього дня.

«Чим легше вчителю вчити, тим важче учням вчитися»

— Л. Толстой

Від сесії до сесії…

«Студенти — єдина частина суспільства, яка може вижити без грошей»

— гумор

Однак повернемося до Московського університету. Побут і звичаї студентів, з поправкою на час, звичайно, мало чим відрізнялися від сучасних. Ось як згадував свої студентські роки відомий російський філолог Федір Буслаєв, чиє навчання припало на 30-і роки XIX століття: «…не піклуючись ні про що, без копійки в кишені, вчилися, читали і веселилися вдосталь». Однак є і відмінності: студенти в той час вважалися «государевыми людьми», жили на повному забезпеченні і навіть мали право носіння шпаги.

Тетянин день спочатку відзначався в Москві. Відзначався широко, з розмахом: після короткої офіційної церемонії в університеті в місті починалися масові народні гуляння. Але потім, коли університети з'явилися у багатьох містах, Тетянин день став святом всіх студентів, про що був виданий відповідний імператорський указ.

Весела вдача, любов до свободи, прагнення жити сьогоднішнім днем — ці риси притаманні студентам усіх часів і народів. Багато хто їх засуджують за це, але… «Молодість — це та вада, який швидко минає» — сказано в одному з добрих старих фільмів. Так давайте ж дозволимо студентам залишатися самими собою - вони ще встигнуть стати серйозними і солідними.

«Університет розвиває всі здібності, у тому числі дурість»

— А. Чехов

Як вберегти себе від дтп та переохолодження взимку?. Почнемо з того, що взимку треба бути особливо уважними на дорозі

lanasveta — Fri, 24 Jan 2014 21:18:10 GMT

Ви – пішоходи. Тому подумаймо разом, як вберегти себе від ДТП. Почнемо з того, що взимку треба бути особливо уважними на дорозі.

Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете посковзнутися і впасти.
Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб не виїхати на проїжджу частину, бо це дуже небезпечно.
Не ходіть близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування
При переході дороги будьте особливо пильні. Переходьте її лише на переході й уважно придивляйтеся, щоб не було поблизу машини. Або тоді, коли транспортні засоби вже зупинилися.
Ніколи не перебігайте дорогу навіть коли немає транспортних засобів, бо по слизькій дорозі бігти небезпечно.
Не катайтеся на ковзанах по тротуару чи дорозі – це небезпечно.
Ніколи не чіпляйтеся до транспортних засобів, щоб прокататися з «вітерцем». Це приведе до тяжких трагічних наслідків.
Ніколи не спускайтеся з гірки на санчатах або лижах з тієї гірки, що веде на дорогу.
Залізниці взимку також небезпечні, адже скрізь слизько. Якщо виникає потреба перейти залізничну колію, то будьте уважні.
Не грайтеся в рухливі ігри поблизу проїжджої частини. Не штовхайтеся, щоб не потрапити під колеса автомобіля.
Коли чекаєте на зупинці громадський транспорт, ніколи не ставайте на край тротуару, тому що можете посковзнутися самі або ненароком хтось може штовхнути вас, і ви потрапите під колеса.
Поводьтеся на вулиці та зупинці культурно, чемно, адже соромно бути невихованим.
Обходьте транспортні засоби дуже уважно, коли обмежена чи недостатня видимість. · Зимова дорога криє в собі небезпеку, тому зосередьте на ній всю увагу.

Правила поведінки на кризі. Надання допомоги потерпілому на воді взимку.
Правила поведінки на кризі

категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами палки та ніг;
обходьте небезпечні місця та ділянки криги, вкриті снігом;
вантаж перевозьте на санях;
кататися на ковзанах можна лише тоді, коли товщина криги досягає 25 см;
не можна стрибати й бігати по льоду, скупчуватись у великі групи.

Надання допомоги потерпілому на воді взимку:

будьте якомога далі від ополонки;
протягніть потерпілому довгу жердину, дошку або палицю, можна лижу, мотузку;
витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами; якщо вдалося потерпілого витягти, не піднімайтеся на ноги, рухайтеся до берега повзком;
на березі викличте «швидку медичну допомогу», загорніть потерпілого у ковдри або в сухий одяг;
не занурюйте потерпілого в теплу воду, можуть виникнути серцеві проблеми;
по можливості прикладіть до тіла пляшку з гарячою водою або грілку;
дайте попити теплої води, якщо є - чаю.

Надання першої долікарняної допомоги людині, що провалилась під лід.
Від перебування в холодній воді людина зазнає переохолодження всього організму. Декілька хвилин в крижаній купелі можуть призвести до втрати свідомості. Якщо такій людині своєчасно не надати допомоги, вона, вже витягнута з води, може померти на березі.

Потерпілого необхідно;
— насухо витерти;
— перевдягнути чи загорнути в сухий теплий одяг;
— енергійно розтерти тіло шматком вовняної тканини;
— дати гаряче питво;
— обкласти грілками або помістити у ванну з теплою водою (в першу чергу зігрівають потилицю та шию);
— при відсутності дихання та серцебиття, до прибуття швидкої допомоги роблять штучне дихання і закритий масаж серця.
Якщо потерпілий може рухатись, йому пропонують біг на місці протягом 10—15 хвилин.

Якщо ти опинився в ополонці і поряд нікого нема, рятуй себе сам:
— розкинь руки в сторони, щоб вони лежали на кризі;
— грудьми чи спиною намагайся обпертися об край ополонки;
— ногами впирайся в протилежний її бік;
— потихеньку виповзай на лід і поповзом просувайся до берега;
— весь цей час клич на допомогу.

Правила поведінки під час ожеледиці та на льоду

Зима - чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.

Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини .

Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.

Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.

Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.

При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.

Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.

Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!

Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.

Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній воді

У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.

У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід:

не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою;

клич на допомогу;

намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;
` намагайся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу;
вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже відома.

Далі тобі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуй будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.

Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно:

покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих;
знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);
оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.

Якщо ти впевнений, що зможеш (чи готовий) врятувати людину, то:

крикни, що ти йдеш на допомогу;
наближайся до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;
підклади під себе лижі, дошку, фанеру;
обговори свої дії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужним ривком ти будеш його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню);
не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід;
витягнувши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайся назад.

Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку. Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям! Не виходь на лід без дорослих!

Діти в інтернеті. Небезпека Інтернету очима дітей

lanasveta — Mon, 20 Jan 2014 09:58:42 GMT

Цікава стаття для дорослих http://www.therunet.com

Ще одне корисне посилання https://sites.google.com/site/roditelizzz/socialnye-seti/rekomendacii-roditelam

Автор статті І. Табачук

[сайте ] - Online

12 правил етикету в соціальних мережах

lanasveta — Mon, 20 Jan 2014 09:56:07 GMT

12 правил этикета в социальных сетях

В картинках - инфографика.
Смотреть по ЭТОЙ ССЫЛКЕ -> http://www.libo.ru

Автор: Ірина Табарчук

[] -

Корисні поради

lanasveta — Mon, 20 Jan 2014 09:55:26 GMT

1. Порада перша і найтяжча.

Ніколи не намагайтеся отримати все і відразу.

Пам'ятайте, що успіх - це насамперед праця.

Не вірте красивим фільмам, де щоб досягти успіху досить бути вродливим чи багатим.

2. Порада друга - про любов.

Обов’язково зміни своє відношення до людей, які тебе оточують.

Хочеш, щоб тебе любили люди - полюби їх сам.

Подумай, чи подобаються особисто тобі егоїстичні, нетерпимі до чужих думок люди?

То чому, якщо ти саме такий, повинні любити тебе?

3. Порада третя - особлива.

Потрібно на деякий час забути, що ти особливий, не такий як всі.

Запам'ятай, що про це знає лише твоя мама і ти сам.

4. Порада четверта - про найдорожче.

Полюби себе насамперед сам.

Це не значить, що ти повинен любуватися собою в дзеркало.

Просто стався з повагою до свого тіла, не отруюй його алкоголем та іншими ядами.

5. Порада п'ята - пріоритетна.

Не розпорошуй свої сили відразу у всіх напрямках.

Вибери кілька важливих для тебе справ і наполегливо вдосконалюйся саме в них.

Хоча спробувати себе в нових справах ніколи не завадить.

Хто-зна, можливо, саме там чекає на тебе успіх, сидить собі і жде, коли ж ти його віднайдеш.

6. Порада шоста - навчайся!

Навчайся все своє життя.

Ніхто не заперечує, що ти і так багато знаєш та умієш.

Добре, що ти знаєш, скільки часу тривала столітня війна (100?!), чудово, якщо ти можеш відрізнити комп'ютерний вірус від вірусу грипу, вітаю, якщо зумієш своїми руками забити звичайний цвях в цегляну стіну.

7. Порада сьома і остання (по списку, а не по значенню!)

Отже, ти хочеш досягти успіху?

То чого ж тоді чекаєш і витрачаєш свій дорогоцінний час на читання цих порад?

Давай, не сиди, пора уже щось зробити своїми руками.

Матеріал взятий із http://shkool3turiysk.ucoz.ua/publ/storinka_dlja_uchniv/korisni_poradi/7

[] -

З Новий Роком

lanasveta — Tue, 14 Jan 2014 12:29:34 GMT

14 січня - Новий Рік за старим стилем, або свято Василя

14 січня українці святкують кілька свят. Перше - свято на честь Василія Великого, архиєпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії. Церковні джерела характеризують його як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. Також Василія Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям.

За церковними календарем 14-го січня також відзначають свято Обрізання Господнього. Саме тоді, згідно з церковними джерелами, за єврейським звичаєм відбувся обряд обрізання Ісуса Христа, після якого дитині й дали ім'я, провіщене ще архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії, - Ісус.

І нарешті, 14 січня - також перший день Нового року за старим стилем. Переддень Нового року своєю обрядовістю нагадував переддень Різдва та в народі називався Щедрим Вечором, що пов'язано зі звичаєм готувати багатий святковий стіл, який обов'язково прикрашали скоромні страви. На Новий рік, як і на Різдво, носили «вечерю», але Цього разу не родичам і знайомим, а лише сільській бабі-повитусі.

Характерною прикметою новорічного свята в Україні було й щедрування - давній народний звичай церемоніальних обходів хат із побажанням щастя членам сім'ї та розквіту господарства. На відміну від колядування, обряд щедрування завжди був в Україні справді народним, позацерковним та незначною мірою відчув на собі вплив християнської церкви. Звідси і його радісне, оптимістичне звучання. До кінця XIX ст. обряд щедрування, увібравши в себе національний колорит та менталітет нашого народу, став явищем народної художньої творчості й таким зберігся і до сьогодні. Далі читайте, як перший день Нового року приходив у оселі українців.

Українське святкування Нового року

«... Ще тільки починає, було, розвиднятися, а тато вже будять мене:

- Вставай, сину, годі спати - пора посівати йти!

Я схоплююся з ліжка, швиденько одягаюся, умиваюся та - за рукавицю дідову, а в ній повно зерна: пшениці, жита, ячменю, вівса, гороху - всього по пригорщі й змішане разом. Це я собі ще звечора приготував, щоб було чим посівати.

- Спочатку вдома посівай, - каже батько, - а потім і до людей підеш!

Я став перед образами, набрав жменю зерна з рукавиці, посівав і приказував: «На щастя, на здоров'я та на Новий рік, щоб родило краще, як торік - жито, пшениця та всяка пашниця... Дай, Боже!»

- Спасибі тобі, сину, що ти нас обсипав щастям. На ось тобі грош та будь завжди хорош!

Взяв я від батька гріш - перший «дохід» за посівання, поплював на нього і сховав у кишеню - на щастя.

- А тепер можна і до людей, - каже батько, - людям посівати!

І я пішов... Пішов до дядька через дорогу. В двері не стукаю, бо ж знаю: в цю ніч не замикаються - люди посівальників ждуть. Заходжу до хати, скидаю шапку і відразу ж, із порога:

На Лівобережжі:
Ходить Ілля на Василя,
Носить пугу житяную,
Де замахне - жито росте,
Роди, Боже, жито, пшеницю,
Всяку пашницю;
У полі ядро, а в домі добро,
Дай Боже!

- Спасибі, племіннику, - каже дядько, - гарно примовляєш. На ось тобі трохи грошей на книжку - та вчися, щоб дурнем не був!

За це я дядькові руку поцілував: такий у нас був звичай. Як я хотів уже йти з хати, то дядина - до мене:

- Чого ж ти, Свириде, вже ідеш? ... Сідай на лаві, хай у нашій хаті все добро сідає: кури, гуси, качки, рої та... старости, бо ж маємо дорослу дівку!
Я сів, а щоб мені сидіти недурно, то дядина медяника дали...»

Так згадує своє перше посівання добродій Свирид Галушка.

Перший посівальник на Новий рік звичайно буває і першим «полазником» - приносить до хати щастя. За народнім віруванням дівчата щастя не приносять - тільки хлопці, а тому й посівати дівчатам не годиться.

На Слобожанщині першого посівальника господиня просить сісти на порозі - «щоб кури сідали та курчат висиджували».

Зерно після посівальника збирають і віддають курям - «щоб добре неслися», а горох зберігають аж до весни. Весною, коли повилуплюються гусенята, їх «загодовують» цим горохом - «щоб великі росли».

Колись були такі добрі господині, що сміття з хати не виносили від Святого вечора аж до Нового року — «щоб не винести з ним і своєї долі». Ранком на Новий рік те сміття все ж таки виносили і сипали на одну купу в саду; там його підпалювали, воно горіло, і вогонь той мав чудодійну силу - ним обкурювали садові дерева, «щоб ліпше родили». Гуцули стрибають через такий вогонь, примовляючи на врожай.

На західному Поділлі від Різдва до Нового року хату замітають на дві половини. Частину сміття, що від середини до порога, виносять зразу ж, а те, що від середини до покуття, зберігають до Нового року. А ранком на Новий рік те сміття виносять із хати, висипають на воротях і запалюють; коли ж вогонь розгориться, стрибають через нього всі: господар, господиня, діти від найстаршого до найменшого, а після дітей - кінь, корова, вівця, коза, свиня, пес, кіт - всяке створіння, яке є в обійсті - «щоб всяка нечисть на вогні залишилась і в Новий рік увійти чистими!»

На Київщині сіном, що було постелене на столі під скатеркою на Святий вечір, господар перев'язує ранком на Новий рік овочеві дерева в саду - «щоб нечисть на деревах не заводилась».

Неродючі дерева цього дня «страшать»: стукають сокирою по стовбуру та погрожують зрубати, якщо і далі не будуть родити. Звичайно це роблять діти - брат із сестрою. Сестра - мале дівча - вилазить на грушу чи яблуню і від імені цього дерева «проситься», а брат - хлопчак у татових чоботах та в дідовій шапці, з сокирою в руках - грає роль господаря. І ось між ними відбувається такий діалог:

- Не рубай мене, буду вже родити.
- Ні, зрубаю. Чому не родило?... Кажи!
- Бійся, Бога, не рубай. Буду родити краще від усіх! - далі проситься плаксивим голосом «дерево».
- Гляди ж, - погрожує сокирою «господар», - як не вродиш цього року, то на той рік зрубаю і спалю!

Після такого «страшення» дерево перев'язують перевеслом. Іноді «для страху» дерево злегка надрубують.

Перед тим, як сісти за стіл обідати, батько синові дає пиріг і каже: «Їж, сину, та пам'ятай: якщо тобі трапиться взимку збитися з дороги, то згадай, з чим ти їв на Новий рік пиріг - і відшукаєш дорогу».

Залежно від вдачі, люди говорять: «Піду до церкви, щоб Господь сподобив цілий рік ходити до храму Божого!» або: «Нап'юся горілки, щоб цілий рік було за що випити!»

«На Новий рік не годиться пити по одній чарці, а все по дві, щоб старі в парі жили, а молоді собі пару знайшли!» - так промовляють за новорічним обідом, коли гостей приймають.

«Мій батько, Царство йому Небесне, - згадує Свирид Галушка, - дуже любили вареники. На Новий рік мама, було, як наварять повну макітру - їж, скільки хочеш!... Ото тато, бувало, перед тим, як узятися до вареників, примовляють: «Вареники-мученики, сиром вам боки набивали, маслом очі заливали, в чавуні кипіли - за нас, грішних, такі муки терпіли!»

Перший день нового року - свято Василя. «Мій старший брат був Василь, - згадує Тиміш Степанович Піддубний. - В цей день, було, всі родичі до нього з'їжджалися на обід - веселі то часи були! На столі таке стояло, що тепер і на виставці не побачиш - шинка, ковбаси, всякі припаси... Ех, та що й казати, - було до чого чарку випити та «дай Боже!» промовити. А по обіді запрягали найкращі коні в «козирки» і з піснями та вигуками їхали «на прогін». Коні-змії не чують під собою ніг - санки летять, як на крилах, тільки сніг вихром розлітається на всі боки»!

Що віщує перший день Нового року?

У перший день Нового року до всього уважно приглядаються, бо все має віще значення. Стоячи в церкві під час утрені, селянин придивляється, як свічі горять у паникадилі: якщо ґніт палаючої свічки зігнувся гачком - буде врожай цього року; якщо ж ґніт стирчить на свічці, ніби порожній колос на стеблі, - жди неврожаю.

Якщо ніч проти Нового Року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби.

Якщо сонце весело зійде, ввесь рік буде щасливий, а особливо добрий буде врожай садовини.

Якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на збіжжя.

Якщо частина неба закрита на Новий рік хмарами, в тій стороні буде урожай збіжжя - звідти треба сподіватися щастя.

Сніг випаде в цей день - щасливий рік буде.

Тексти новорічних поздоровлень

Подаємо нижче кілька текстів новорічних поздоровлень, що їх записано в різних місцевостях України.

На Херсонщині:
А в полі, полі сам Господь ходив,
Сам Господь ходив, зерно розносив.
Діва Марія Бога просила:
«Уроди, Боже, жито, пшеницю,
Жито, пшеницю, всяку пашницю».
Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю.
Будьте здорові з Новим роком і з Василем.
Дай, Боже!

На Київщині:
Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю.
На щастя, на здоров'я та на Новий рік,
Щоб уродило краще, як торік, -
Жито, пшениця і всяка пашниця,
Коноплі під стелю на велику куделю.
Будьте здорові з Новим роком та з Василем.
Дай, Боже!

На Поділлі:
Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця,
На щастя, на здоров'я та на Новий рік,
Щоб уродило краще, як торік, -
Коноплі під стелю, а лен по коліна,
Щоб вас, хрещених, голова не боліла.
Будьте здорові з Новим роком.
Дай, Боже!

На Буковині:
Сійся, жито, пшениця, всяка пашниця,
На цей Новий рік, щоб ся вродило ліпше, як торік.
Дай вам, Боже, в щасті, в здоров'ї дочекати
Від Нового року до Богоявління,
Від Богоявління - до ста літ,
Поки Пан Біг назначить вік!
Дай, Боже!

На Гуцульщині:
Сійся, родися, всяка пашниця: жито, пшениця,
Ячмінь, овес, гречка, горох, сочевиця,
Та на цей Новий рік най вам дасть Господь Бог,
Щобисьте біди-смутку не знали,
В щастю, здоров'ю многі літа проживали,
А по смерті Царство Небесне оглядали.
Гаразд вам, мир Божий зо всіма вами!

О. ВОРОПАЙ «Звичаї нашого народу»

[старим ] - Starym

13 січня - Щедрий Вечір та свято Маланки

lanasveta — Mon, 13 Jan 2014 18:41:38 GMT

За тиждень після коляди, напередодні Нового Року (за старим стилем), - Щедрий Вечір. Це - залишок стародавнього, імовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем - це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об'єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір, або свято Меланки.

Внаслідок розбіжності, яка існує між Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, українці святкують Новий рік двічі в році: офіційне святкування Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу українців, сьогодні носить назву Старого Нового року.

У навечір'я Нового року (тепер - 13 січня) у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік. Як і на Свят-вечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: тут на столі й кутя, і ковбаси, й холодець, і шинка...

Наддніпрянська Україна і Гуцульщина святкують Щедрий Вечір як значне свято різдвяного циклу з добре розвиненою обрядовістю. Галицьке Поділля не святкує, бо Щедрий Вечір у галичан - напередодні Водохреща, тоді як на Наддніпрянщині це - «Голодна кутя», Богоявленне навечір'я.

В Україні на Щедрий Вечір батько ховається від дітей за пирогами - символом щедрості, багатства. Добродій Свирид Галушка з Київщини отак згадує Щедрий вечір:

- Мамо, а де наші тато?
- А хіба ж ви мене не бачите, діти?
- Не бачимо, тату!
- Дай Боже, щоб і на той рік ви так мене не бачили!

Оце так, було, батько скажуть, перехрестяться і запрошують всю сім'ю до столу, до «щедрої куті» — «щоб у достатках і спокої других свят дочекати!»

Тільки посідали за стіл, а під вікном уже й щедрують:

Щедрий вечір, пане господарю,
Стережи, Боже, твого товару,
Твого товару, всякого статку,
Молім Бога за отця, за матку.
Добрий вечір!

Щодо страв Щедрого Вечора, то вони не скрізь однакові: понад Дніпром печуть пироги з м'ясом і смажать гречані млинці на свинячому смальці, на півдні України фігурують бублики, а в гуцулів - вареники чи, як вони кажуть, «пироги».

Розпочався новий навчальний семестр!!!

lanasveta — Mon, 13 Jan 2014 18:29:01 GMT

Навчальні поради учню

Порада: 1

Якщо у тебе виникли проблеми при виконанні домашнього завдання і ти не знаєш, як далі вирішується ця задача, залиш її на потім і вирішуй задачу трохи легшу. Через деякий час ти обов'язково зрозумієш рішення тієї задачі.

Порада: 2

Не заучуй слова окремо. Краще звертай увагу на короткі словосполучення.

Порада: 3

Відведи собі спеціально зошит і виписуй туди всі недавно вивчені формули з математики і фізики. Запиши туди ж, що означають окремі букви у формулах.

Порада: 4

Сідай в класі якомога ближче до викладача. Чим більше учнів сидить перед тобою, тим більша вірогідність, що тебе відволікатимуть від занять.

Порада: 5

Сиди не тільки перед телевізором або комп'ютером. Знайди собі хорошу книгу і почни читати. Багато читаючи покращується правопис і розширюється твій кругозір.

Порада: 6

Щоб навчання було ефективним, дуже важливо, скільки органів чуття задіяно в учбовому процесі. Тільки слухати, тільки читати або тільки писати не ефективно.

Порада: 7

Поділи весь учбовий матеріал на «учбові порції», це полегшить огляд і розуміння матеріалу.

Порада: 8

Якщо твої успіхи очевидні, підвищується мотивація і у зв'язку з цим подальше навчання стане легшим.

Порада: 9

Хвали себе сам за гарні оцінки: дозволь собі що-небудь хороше, після того, як ти досяг проміжну мету.

Порада: 10

Вивчений в школі матеріал повтори після обіду. Звичайний короткий перегляд або навіть подальше читання іноді дійсно здійснює дива!

Порада: 11

Після 45 хвилин концентрації уваги на якому-небудь предметі необхідна коротка 5-10 хвилинна пауза. Pух на свіжому повітрі (відкрите вікно) – ефективна перерва.

Порада: 12

Створи собі хорошу учбову атмосферу, підшукавши для себе прибрану, добре освітлену кімнату.

Порада: 13

Використовуй по можливості денне світло або встанови лампу денного світла. З нею можна значно довше вчитися, не втомлюючись.

Порада: 14

Потурбуйся про тишу! Ніхто не може добре вчитися при шумові чи музиці. При вуличному шумі допомагають затички у вуха

Порада: 15

Не їж дуже багато перед заняттями. «Повний шлунок не любить трудитися».

Порада: 16

В обідню перерву їж малими порціями. Як легка закуска рекомендуються, особливо, фрукти і овочі, оскільки вони «заряджають мізки».

Порада: 17

Сходи в туалет на перерві. Це перешкодить відволіканню під час навчання.

Порада: 18

При легкому головному болі не рекомендується відразу ж приймати пігулки. Невеликий післяобідній сон або фруктовий напій часто надають позитивний ефект.

Порада: 19

Починай готуватися до іспиту задовго до нього. І повір, одного тижня недостатньо.

Порада: 20

Якщо тобі потрібно довго працювати за комп'ютером, роби невеликі перерви і виглядай з вікна. Це дасть твоїм очам можливість передихнути і тобі довше залишатися бадьорим.

Порада: 21

При підготовці до іспиту знайди всі зошити і підручники з предмету, що вдається. Якщо предмет викладався не один рік, то постарайся відшукати колишні матеріали і переглянути і їх.

Порада: 22

Правильне оформлення твоїх записів так само може позитивно вплинути на навчання. Основні правила: залишай поля для заміток, основні поняття виділяй яскравим маркером (тільки не розмальовуй весь зошит).

Порада: 23

Твоєму мозкові під час роботи потрібно багато кисню. Якщо надходження кисню збільшується, то одночасно збільшується і працездатність твого мозку. Цим ти можеш і скористатися! Під час навчання провітрюй приміщення або ж вийди на свіже повітря.

[] -